29-30 вересня 2022 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі проходила XІІ Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи». Конференція організована в рамках плану наукових заходів Міністерства освіти і науки України за сприянням Національної академії педагогічних наук України, Європейської асоціації наук з безпеки (Польща), Міжнародної академії безпеки життєдіяльності (Україна), Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області.
У сучасних умовах соціально-політичної нестабільності, російсько-української війни, інформаційної пропаганди з боку Росії, екологічних змін та техногенних катаклізмів, радіаційної загрози питання безпеки життєдіяльності, екології та охорони здоровʼя людини потребують першочергового розвʼязання.
Пленарне засідання із вітальним словом відкрив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур. Сучасні виклики та загрози здоров’ю населення України були розглянуті у доповіді д.і.н., професора Надії Коцур. Здоров’я є інтегральним показником успішності розвитку суспільства. Воно визнано невід’ємним правом людини, неодмінною складовою благополуччя, глобальним суспільним благом. Водночас слід виділити вирішальні чинники, які мають значний вплив на здоровʼя і безпеку держави. До них слід віднести: відтворення населення, народжуваність, смертність, захворюваність, стан навколишнього і виробничого середовища, поширеність соціально значимих хвороб (хвороби серцево-судинної системи, онкологічні захворювання, стан репродуктивного здоровʼя, розлад психіки та поведінки, травматизм тощо) та соціально небезпечних (Covid-19, туберкульоз, ВІЛ/СНІД, алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління, інфекційні гепатити), а також такі соціальні явища, як міграція, безробіття, бідність, рівень освіти, матеріальне забезпечення населення, його добробут.
Питання національної та глобальної безпеки в контексті військово-політичних викликів та загроз розглянув у своєму виступі к.і..н., доцент Вячеслав Редзюк. Зокрема, він підкреслив, що національна безпека виступає важливою функцією кожної держави, що покликана гарантувати сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності громадянам, державних інститутів, захищати життєво важливі інтереси людини і суспільства від зовнішніх і внутрішніх загроз. Водночас, агресія з боку росії покликана виснажувати українську економіку і підриває суспільно-політичну стабільність задля знищення Української держави і захоплення її території.
Про особливості ядерного тероризму в період широкомасштабної російсько-української війни докладно розглянула у своєму виступі к.і.н., доцент Леся Коцур. Вона зазначила, що ядерний тероризм росії на території України, що здійснюється з першого дня широкомасштабного російського воєнного вторгнення на нашу землю, не вщухає. Аварії на атомних електростанціях мають безпрецедентний масштаб впливу та довгострокові глобальні екологічні, медичні й соціально-економічні наслідки. Загроза атомного вибуху буде мати катастрофічні наслідки для України та Європи. Усе це ми бачили і проходили після вибуху на Чорнобильській АЕС. Це і смерті від гострої променевої хвороби, і наслідки щодо збільшення онкологічних хвороб, знищення екології, тваринного і рослинного світу – не на одне, а на багато поколінь.
Актуальні питання пов’язані із викликами та загрозами національній безпеці України в екологічній сфері розглянув у своєму виступі к.і.н., доцент Юрій Козубенко. Зокрема, наголошував на високому рівні ризиків для природних екосистем та здоров’я населення, зумовленому значним забрудненням довкілля через техногенне навантаження, нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу, значні обсяги накопичених в Україні відходів, загострення екологічних та техногенних проблем в окупованих територіях та районах бойових дій тощо.
Підтримка і збереження психічного здоров’я особистості в умовах російсько-української війни були розглянуті у доповіді к.і.н., доцента Катерини Вариводи. Перебування в умовах війни – це надважке випробування для психіки будь-якого члена суспільства, навіть цивільної особи. Щоденні звістки про смерті захисників України та жертви і смерті серед цивільного населення, спостерігання численних руйнувань, усвідомлення можливості власної загибелі та загибелі близьких людей, ризик втрати країною державної цілісності та суверенітету, державності – це далеко не повний перелік можливих стресогенних інформаційних впливів, які позначаються повсякчас на психічному здоров’ї особистості в умовах воєнного стану. Усе це в комплексі спричиняє потужний астенічний вплив на психіку особи, яка захищається шляхом задіяння певних захисних механізмів. Таким чином, збереження і зміцнення психічного здоров’я особистості в умовах війни є значущою соціальною й особистісною проблемою, яка актуалізує необхідність розробки відповідних психологічних програм підтримки вищеозначеного складника загального здоров’я особистості.
Поширення шкідливих звичок і залежностей серед українських підлітків в умовах російсько-української війни висвітлила у своїй доповіді к.і.н, доцент Лідія Товкун. Вона зазначила, що сьогодні в Україні спостерігаються високі темпи зростання наркоманії. Через наркотики щороку помирає близько тисячі українців. З цією проблемою зіштовхуються в усьому світі і Україна не виключення, навіть у тяжкий час воєнного стану. Все більше української молоді страждає від сольової залежності – нового і небезпечного виду наркоманії, котрий дуже активно негативно впливає на організм людини.
Наостанок члени організаційного комітету висловлюють сподівання, що актуальні питання безпеки життєдіяльності, екології і охорони здоровʼя, які відображені в їх матеріалах, будуть мати як теоретичне так і практичне значення, а ідеї та думки науковців стануть фундаментом для подальшого їх удосконалення.
Пресцентр кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології
