У вівторок, 19 квітня 2022 р, кафедрою медико-біологічних дисциплін і валеології факультету фізичної культури, спорту і здоров’я у режимі конференції на платформі Microsoft Teams проведено круглий стіл на тему: «Специфічна профілактика інфекційних захворювань у дітей в умовах епідеміологічних викликів ХХІ ст.: аналіз та ефективність». Ініціатором і провідним організатором зібрання виступила завідувачка кафедри-організаторки, доктор історичних наук, професорка Надія Коцур. У роботі круглого столу взяли участь викладачі кафедри та майже тридцять здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта факультету історичної і соціально-психологічної освіти.
У вступному слові Надія Іванівна відзначила актуальність проблеми специфічної профілактики інфекційних захворювань у дітей в сучасних умовах поширення пандемії COVID-19. Вона акцентувала увагу на тому, що за останні тисячоліття людство пережило шість великих пандемій (натуральна віспа, чума, холера, грип та Covid-19 – прим.авт.).
«Такі пандемії, як «Чорна смерть» (чума) у XIV сторіччі, холера у XIX сторіччі та «іспанка» у 1918 -1920 роках призвели до великих демографічних втрат і трагедій. Кожна з них була грандіозним викликом, який врешті-решт, завдяки намаганням побороти невидимого ворога, стимулював прогрес. Можна ознайомитися, як вони змінили хід історії, вплинули на економіку і який відбиток залишили в історії людства. Кожен із нас має усвідомити, що сьогодні від нього залежить дуже багато» – продовжила оповідь професорка, додавши, що пандемії та епідемії є вічними супутниками людства. «На нашій планеті ми вічно співіснуємо з вірусами. Більше того – віруси живуть довше за нас, нам доведеться співіснувати з ними. Світ змінюється. Людство стоїть на порозі нового виклику. Уже сьогодні кожен повинен відігравати ключову роль у запобіганні розповсюдження COVID-19» – довершила думку Надія Іванівна.
Надія Коцур акцентувала увагу здобувачів на тому, що єдиним засобом запобігання інфекційних захворювань є специфічна профілактика, яка проводиться шляхом застосування таких імунологічних препаратів, як вакцини, анатоксини, сироватки, імуноглобуліни. Саме завдяки розробці і впровадженні вакцин вдалося ліквідувати такі небезпечні хвороби, як натуральна віспа, чума, холера, знизити рівень захворюваності і смертності від Covid-19. Світовий досвід переконливо показав, що цілеспрямований вплив на керовані фактори ризику захворювань дозволив попередити людству масові пандемії.
Водночас на сьогодні залишаються поширеними такі інфекційні захворювання у дітей, як грип, ГРВІ, кір, коклюш, скарлатина, епідемічний паротит, коклюш, вітряна віспа, туберкульоз, вірусний гепатит А, дизентерія та спорадичні випадки дифтерії. У зв’язку з цим майбутні вихователі повинні володіти знаннями і вміннями щодо епідеміологічних особливостей перебігу, основних клінічних симптомів, профілактики та протиепідеміологічних заходів при зазначених інфекційних хворобах.
У свою чергу, здобувачі вищої освіти спеціальності «Дошкільна освіта» у своїх презентаційних доповідях зупинилися на профілактиці найбільш поширених інфекційних хвороб у дітей у закладах дошкільної освіти та роботі вихователя з проведення протиепідемічних заходів у вогнищах інфекції.
Зокрема, з доповіддю на тему: «Неспецифічні засоби в профілактиці інфекційних захворювань у дітей» виступила здобувачка Ангеліна Кондаурова. Вона звернула увагу на застосуванні в закладах дошкільної освіти в профілактиці інфекційних хвороб таких неспецифічних засобів, як дотримання режиму дня, збалансоване харчування, загартування, рухова активність, прогулянки на свіжому повітрі, вітамінотерапія, фіточаї, дихальна гімнастика, точковий масаж.
У доповіді здобувачки Ірини Білотіл розглянуто питання специфічної профілактики інфекційних захворювань у дітей раннього і дошкільного віку. Здобувачка проаналізувала Календар профілактичних щеплень, затверджений МОЗ України (наказ №947 від 18.05. 2018 р.). Календар вакцинації в Україні включає щеплення від 10 небезпечних інфекційних захворювань (гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правцю, кору, краснусі, епідемічному паротиту, поліомієлиту, гемофільної інфекції).
Епідеміологічні особливості перебігу та профілактика корі у дітей прозвучали в доповіді здобувачки Юлії Ковальчук. Вона зазначила, що кір – надзвичайно важке й заразне вірусне захворювання. Вірогідність підхопити інфекцію при контакті з інфікованою дитиною становить 100%. Особливо високі шанси у нещеплених дітей. Кір у дітей небезпечний тим, що може стати причиною непоправних змін в організмі та навіть призвести до летального результату. За різними оцінками у 2013 році у світі було зафіксовано майже 146 тисяч випадків смерті від кору. Сьогодні це захворювання лишається однією з основних причин дитячої смертності, навіть за наявності сучасної та ефективної вакцини. Основним способом боротьби з кором була та залишається вакцинація, а також заходи зі зміцнення імунітету. Ці методи вже довели свою ефективність на практиці. Робити щеплення від кору рекомендується двічі протягом життя ( в 12 місяців та 6 років), оскільки після першої дози вакцини імунітет до захворювання може не виробитися.
Натомість доповідь Анастасії Кречик була присвячена профілактиці краснухи у дітей. Вона зазначила, що епідеміологічні підйоми захворюваності на краснуху виникають з інтервалом від 10 до 20 років, у грудних дітей краснуха майже не зустрічається, частіше нею хворіють у віці 5-15 років. Краснуха виникає й у дорослих. Для її профілактики застосовується комбінована вакцина (проти краснухи, кору, епідпаротиту). Щеплення проводиться в 12 місяців. Друге щеплення проводиться лише дівчаткам моновакциною у віці 15-16 років.
У доповіді Вероніки Матов висвітлювалося питання профілактики скарлатини в закладах дошкільної освіти. Здобувачка акцентувала увагу на дотриманні таких неспецифічних засобів у профілактиці скарлатині, як провітрювання приміщень, дотримання правил особистої гігієни, раціональне харчування, зміцнення імунної системи, запобігання контакту з хворими людьми тощо
Епідеміологічні особливості перебігу та профілактика коклюшу у дітей прозвучали в доповіді Ірини Машукової. Здобувачка зазначила, що вакцинація проти коклюшу проводиться комбінованою вакциною одночасно проти таких інфекційних хвороб, як дифтерія та правець. Курс вакцинації проводиться тричі (2, 4 та 6 місяців).
Власне профілактика вітряної віспи у дітей висвітлювалася в доповіді Алли Осадчої. Здобувачка проаналізувала ефективність неспецифічних загальнооздоровчих заходів у попередженні поширенні вітряної віспи у дітей.
Питання перебігу туберкульозу у дітей, його профілактика розкриті у доповіді Анастасії Птачик. Здобувачка наголосила, що для профілактики туберкульозу використовується насамперед вакцинація. Вакцину Кальметта – Герена (БЦЖ) вводять вже новонародженому, потім у віці 1, 3 і 7 років, в підлітковому віці і дорослим до 30 років (імунітет тримається 1-2 роки). Між щепленнями має проходити не менше 12 місяців. Повторні щеплення можна робити лише в тому випадку, якщо дитина не заражена туберкульозом. Продовження зазначеного питання, зокрема туберкулодіагностика, розглянуто в доповіді здобувачки Світлани Середи.
Статистика поширення, епідеміологія та профілактика Covid-19 розкриті в доповіді Оксани Патюк. Особливу увагу здобувачка приділила специфічній профілактиці, проаналізувала вакцини та їх ефективність.
Сподіваємося, що всі питання, які прозвучали у доповідях здобувачів вищої освіти, стануть у нагоді майбутнім вихователям у їх професійній діяльності, зокрема проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів проти найбільш поширених інфекційних захворювань у дітей у закладах дошкільної освіти.
Пресцентр кафедри