28-29 вересня 2023 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі проходила XІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи». Переповідаємо головні тези зібрання організованого в рамках плану наукових заходів Міністерства освіти і науки України за сприянням Національної академії педагогічних наук України, Європейської асоціації наук з безпеки (Польща), Міжнародної академії безпеки життєдіяльності (Україна), Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області.
Пленарне засідання із вітальним словом відкрив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар. Він привітав учасників з України та зарубіжжя та побажав їм плідної роботи в рамках поважного міжнародного наукового зібрання.
Особливості відтворення здоров’я людини в умовах сучасних викликів та загроз в Україні були розглянуті у доповіді доктора історичних наук, професора Надії Коцур. Широкомасштабна російсько-українська війна призводить до страшних втрат населення. Саме тому основним завданням у післявоєнний період стане відновлення чисельності населення. У зв’язку з цим вже сьогодні потрібно розробляти програми для сприяння повернення населення, а також народження дітей та їх виховання саме в Україні. Головна мета відтворення здоров’я – зберегти генофонд нашої нації.
«У зв’язку із демографічної ситуації, що склалася в Україні, особливої значимості набувають проблеми зміцнення репродуктивного здоров’я населення, забезпечення здорового способу життя людини, створення сприятливих умов для формування, збереження та зміцнення здоров’я. Молодь повинна готуватися до сімейного життя, володіти інформацією про правильне зачаття дитини, протікання вагітності, пологи та післяпологовий період, труднощі кожного із цих етапів прокреативної діяльності людини. При цьому вагоме значення має планування сім’ї.
Збереження генофонду нації потребує врахування попередньо зазначених напрямків, а також вимагає проведення медико-генетичних консультацій у разі планування народження дитини. Таким чином, процес відтворення здоров’я є багатофакторним. Знання впливу різноманітних факторів ризику відтворення здоров’я дає можливість своєчасного впровадження оздоровчих і профілактичних заходів, спрямованих на збереження повноцінного генофонду нації; репродуктивних технологій з метою збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я жінок і чоловіків; своєчасного повноцінного обстеження і отримання консультації в лікаря-генетика та гінеколога для вирішення проблеми можливого розвитку важких спадкових захворювань і вад майбутньої дитини; поліпшення в цілому демографічної ситуації в країні», – серед іншого зазначила у своєму виступі Надія Іванівна.
Адаптаційні резерви студентської молоді в умовах Російсько-української війни розглянула у своєму виступі д.м.н., завідуюча лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ» Світлана Гозак. Вона підкреслила, що більше трьох років поспіль юні здобувачі середньої та вищої освіти навчаються і живуть у складних умовах.
«Початок повномасштабних бойових дій у лютому 2022 року на фоні карантинних обмежень пандемії COVID-19 посилив виклики під час навчання та завдав шкоди фізичному, психічному та соціальному благополуччю усім членам суспільства, включаючи молодь. Тому, аналіз психологічного стану юних здобувачів вищої освіти має вирішальне значення для надання ефективної підтримки у складних умовах сьогодення. Вивчення особливостей розпорядку дня та навчання на фоні оцінки ментального здоров’я дозволить отримати інформацію про те, як підтримати студентів у ці важкі часи. Саме тому в складних умовах сьогодення проведення моніторингу поведінкових особливостей і психологічного стану студентів, а також розробка і впровадження профілактичних заходів для боротьби з гіподинамією і порушеннями ментального здоровя є необхідною умовою збереження здоров’я молоді», – переконана авторитетна науковиця.
Особливості розслідування нещасних випадків на виробництві у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні розглянуті у доповіді к.х.н., старшого наукового співробітника ДУ «Національний науково-дослідний інститут охорони праці та промислової безпеки» Тамари Таірової.
«Війна – це час складних випробувань для працівників і держави. Війна з її надзвичайними витратами не зменшує травмування працівників на робочих місцях, особливо якщо ці роботи пов’язані з її наслідками. Для забезпечення своєчасного та якісного проведення розслідування нещасних випадків на виробництві, спричинених військовою агресією російською федерацією проти України, Державна служба України з питань праці розробила, а Міністерство економіки України погодило Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Порядок передбачає процедури проведення спеціального розслідування тих нещасних випадків на виробництві, що трапилися з працівниками під час виконання трудових обов’язків внаслідок військових (бойових) дій, зокрема бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, здійснення масових терористичних актів, що супроводжувались загибеллю людей чи руйнувань особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо», – зазначила пані Тамара додавши, що удосконалений та спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає можливість створити відповідні умови для оперативного проведення розслідування та своєчасного та належного соціального захисту потерпілих.
Проблеми створення безпечного освітнього середовища в закладах фахової передвищої освіти в умовах Російсько-української війни розглянув у своєму виступі директор ВСП «Немішаєвського фахового коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України» Володимир Альохін.
«В умовах суспільно-економічного життя актуальною залишається проблема формування, збереження, зміцнення здоров’я людини. Адже нинішнє суспільство характеризується зниженням індексу людського розвитку, який характеризують стан здоров’я українців та їх тривалість життя. Формування здорового та безпечного освітнього середовища вимагає вирішення низки проблем, зокрема, пов’язаних з непопулярністю серед підлітків і молоді культури здорового харчування, малорухливим способом життя, поширеністю проявів фізичного і психологічного насильства та булінгу (цькування), неналежним рівнем медичного супроводу учнів, а також загалом несистемним підходом до формування культури здорового та безпечного способу життя у сім’ї та громаді, недостатністю співпраці різних соціальних інституцій у подоланні зазначених проблем», – говорить Володимир Альохін.
Реалізація навичок соціальної компетентності учнів при виникненні небезпечних ситуацій розглянуті у доповіді аспірантки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вікторії Горбачевської. Вікторія зазначила, що нині життя дітей та підлітків продовжується в період глобальних змін, кардинальних перебудов та суворих викликів дійсності, які змінюють їх звичний спосіб життя на вимушений та адаптований до різних ситуацій. Каже, що соціально-педагогічні та безпекові аспекти життєдіяльності дітей шкільного віку потребують своєрідної, особливої уваги з боку закладів загальної середньої освіти. Саме тому, роль освіти в теперішніх умовах є важливою та невід’ємною складовою у підготовці молодого покоління до життя в непередбачуваних, іноді небезпечних, умовах сучасного світу.
«В сучасних умовах для здобувачів освіти вагоме значення має формування саме соціальної компетентності, ключові категорії якої спрямовані на створення безпечного, здорового освітнього середовища, сприятливого психічного, фізичного, духовного та інтелектуального розвитку дітей шкільного віку», – підсумувала науковиця.
Наостанок члени організаційного комітету висловлюють сподівання, що актуальні питання безпеки життєдіяльності, екології і охорони здоровʼя, які відображені в їх матеріалах, будуть мати як теоретичне так і практичне значення, а ідеї та думки науковців стануть фундаментом для подальшого їх удосконалення.
Переконані, що у сучасних умовах російсько-української війни, соціально-політичної нестабільності, інформаційної пропаганди з боку росії, екологічних змін та техногенних катаклізмів, радіаційної загрози питання безпеки життєдіяльності, екології та охорони здоровʼя людини потребують першочергового розвʼязання.
Інформацію надано організаційним комітетом конференції
